Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
орудувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заорудувати — ую, уєш, док., розм. Почати орудувати … Український тлумачний словник
орудування — я, с., розм. Дія за знач. орудувати … Український тлумачний словник
поорудувати — ую, уєш, док. 1) Орудувати якийсь час. 2) Правити ким , чим небудь якийсь час. || Верховодити якийсь час … Український тлумачний словник
діяти — 1) (як виявляти свою діяльність певним чином), робити, чинити, у[в]чиняти, у[в]чинити, практикувати (що); виробляти, творити, витворяти, витівати (що) (щось незвичайне); орудувати, шурувати (управно, енергійно, іноді в неґативному плані) Пор.… … Словник синонімів української мови
керувати — 1) (чим за допомогою керма та інших реґулювальних пристроїв спрямовувати рух, хід, роботу чого н.), управляти, правити, правувати 2) (ким чим і без додатка спрямовувати діяльність, роботу когось / чогось, бути на чолі кого / чого н.), управляти,… … Словник синонімів української мови
копирсатися — 1) (проникаючи всередину чого н., перебирати, перевертати, перекладати, виймати, шукати щось), колупатися, порпатися, копатися, ритися, шпортати(ся), длубатися, довбатися, довбтися 2) (виконувати якусь, перев. хатню, роботу, займатися дрібними,… … Словник синонімів української мови
поратися — 1) (виконувати якусь хатню роботу, займатися господарськими, справами тощо), клопотатися, порядкувати, орудувати, робити лад, товктися, крутитися, човптися, метушитися, морочитися, копирсатися 2) див. доглядати … Словник синонімів української мови
